Вирок для людства: температура на планеті зросте на +1,5°C вже до кінця 2040 року
9 серпня 2021 року Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) опублікувала шосту доповідь, у якій попередила про те, що багато кліматичних змін незворотні і вже до 2040 року температура поверхні землі може бути на 1,5°C вищою, ніж у доіндустріальну епоху.
Бездіяльність світової спільноти впродовж останніх десятиліть має наслідки, адже глобальне потепління настає швидше, ніж очікувалось: посухи, повені у Західній та Центральній Європі, руйнівні пожежі у Південній Європі, Північній Америці, Австралії та Канаді, почастішали урагани, шторми, смерчі й тайфуни в Атлантиці та Тихому океані – усе це наслідки змін, які ігнорувати більше не можна. МГЕЗК при ООН попереджає, що якщо в терміновому порядку не скоротити викидів парникових газів до атмосфери, то буде неможливо за найближчі десятиліття обмежити підвищення середньосвітової температури до 1,5°C або хоча б до 2°C, що в свою чергу поставить під сумнів глобальну фізичну та економічну безпеку всього людства.
Сценарії розвитку подій для людства
Наукове співтовариство пов’язує конкретні екстремальні погодні явища з кліматичними змінами на планеті, що викликані надмірними викидами парникових газів від спалювання викопних палив, вирубок лісів та інших дій людини. Варто зауважити, що зі спалюванням викопних палив науковці пов’язують більшість усіх антропогенних викидів СО2, а тому в межах доповіді розробили декілька сценаріїв, оцінивши розвиток подій останніх років: 1-й сценарій ілюструє ситуацію на планеті у разі, якщо викиди парникових газів (CO2, метану, окису азоту, діоксиду сірки) збільшаться вдвічі; 2-й сценарій ілюструє розвиток клімату Землі за умов, коли викиди парникових газів залишаться на тому ж рівні до 2050 року; 3-й сценарій розглядає розвиток подій, за якого викиди будуть зведені до нуля до 2050 року; 4-й сценарій розраховує модель за умов досягнення мінусового балансу СО2. Уже зараз середня глобальна температура відносно доіндустріального періоду (1850-1900 рр.) сягає майже +1,1°С, отже, рівня доіндустріальної епохи досягти людству вже не вдасться. Навіть якщо викиди парникових газів будуть зведені до нуля, вже до кінця 21 століття температура поверхні землі зросте майже на 1,9 градуса. Узагальнені у звіті МГЕЗК сценарії показують, що з 50% ймовірністю відмітка глобального потепління у 1,5°С може бути досягнута між 2021 та 2040 роками. За сценарію дуже високих викидів парникових газів потепління на 1,5°С може відбутися ще раніше – до 2037-го року.
Якщо обсяг викидів парникових газів залишиться на поточному рівні, температура поверхні планети у період між 2081-2100 роками у кращому разі збільшиться на 2,1 градуса, а гіршому – на 3,5 градуса. Якщо людство обере шлях вуглецемісткого розвитку, то температура може зрости на 3,3–5,7°С до кінця цього століття у порівнянні з доіндустріальним періодом. Це стане безпрецедентним випадком, адже за останні 3 млн років на нашій планеті жодного разу клімат не ставав теплішим більш ніж на 2,5°С.
Підвищення на кожну частку градуса має значення, бо це впливатиме на інтенсивність або частоту екстремальних опадів, на силу посух чи хвиль спеки, на зникнення льодовиків та снігу.
Карта зміни клімату: https://interactive-atlas.ipcc.ch/regional-information
Адаптація людства до нових умов існування
Звісно, це означає, що кліматичні, енергетичні процедури та політики держав і компаній в останні десятиліття не витримують ніякої критики. Реструктуризація систем енергозбереження, транспорту та використання природних ресурсів повинна проходити швидше, ефективніше, ніж зараз, адже поки людство намагається змінити свої споживацькі звички під прийдешню ситуацію, досягнення мети не допустити зростання температури на 1,5 градуса стає все менш реалістичною. Наразі вже не йдеться про відновлення старих кліматичних умов, для цього вже надто пізно. Імовірніше, це питання уповільнення швидких змін клімату до такого ступеня, щоб людство мало змогу адаптуватися до нових умов існування.
Битва за 1,5°С і вирок викопному паливу
У доповіді міститься “Резюме для політиків”, у якому зазначено, що обмеження зростання температури на рівні 1,5°С може відбутися лише за умови невідкладної реалізації глобальних системних заходів щодо скорочення обсягу викидів парникових газів у великих масштабах. Поточне десятиліття – це останній шанс для людства зробити кроки, необхідні для сповільнення глобального потепління та пом’якшення катастрофічних незворотних наслідків зміни кліматичних умов на планеті.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що доповідь є червоним кодом для людства і мусить прозвучати похоронним дзвоном для вугілля і горючих корисних копалин раніше, ніж вони знищать нашу планету. Міжнародна енергетична агенція також зазначила, що для досягнення вуглецевого нейтралітету до 2050 року енергетичним компаніям вже у 2021 році необхідно припинити геологічну розвідку та інвестиції у нові нафтогазові проєкти. Віце-президент з клімату та економіки Інституту світових ресурсів Хелен Маунтфорд зазначила: «Якщо до кінця 2020-х років ми всі разом не зможемо швидко скоротити викидів парникових газів, цей шанс зникне назавжди». Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив, що для сповільнення глобального потепління необхідно «залишити вугілля в минулому й перейти на чисті джерела енергії, захищати природу та забезпечувати кліматичне фінансування держав, які перебувають на передньому фланзі». Спеціальний уповноважений президента США з клімату Джон Керрі закликав великі економіки світу взяти на себе відповідальність за нинішню кліматичну ситуацію та вжити агресивні форми боротьби з глобальним потеплінням у цьому десятилітті.
Швидкий перехід на відновлювані джерела енергії
Кліматична криза – це результат тривалої безвідповідальної поведінки людей та роботи енергетичного сектора, на який припадає майже ¾ викидів парникових газів. Отже, це об’єктивна проблема, і для її розв’язання людству необхідно якнайшвидше перейти на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) і стати кліматично нейтральним не пізніше 2050 року. В іншому разі, людство залишить себе без засобів існування. Отже, в енергетичному секторі повинні відбутися фундаментальні зміни завдяки більш оперативній політиці в галузі клімату. Голова Німецької Асоціації енергетичної і водної промисловості Керстін Андреа зазначила: «Передусім, ми повинні послабити кайдани розширення використання відновлюваних джерел енергії. Адже без зеленої енергії не може бути кліматичної нейтральності. Тому важливо, щоб новий уряд реалізував ключові рішення в перші шість місяців після отримання повноважень для надання необхідного імпульсу змінам. Це включає в себе прискорення процедур планування, затвердження, надання земельних ділянок, сприяння у встановленні систем ВДЕ, забезпечення примусового захисту видів».
Шанс запобігти найгіршому сценарію
Учені з МГЕЗК підкреслюють, що дії людства все ще здатні визначати майбутні зміни клімату. «Доведено, що діоксид вуглецю є основною причиною зміни клімату навіть попри те, що інші види парникових газів та забруднювачів повітря також впливають на клімат. Стабілізація клімату вимагає сильного, швидкого, стійкого скорочення викидів парникових газів та зведення до нуля викидів СО2. … Обмеження викидів інших парникових газів і забруднювачів повітря, особливо метану, може бути корисним не лише для здоров’я людини, але й для клімату», - говорить співголова Робочої групи №1 при МГЕЗК та провідний китайський кліматолог Панмао Чжай. Анна Акерманн, експертка з кліматичної та енергетичної політики української громадської організації «Екодія» підкреслює: «Ми маємо сприймати озвучені висновки науковців як потужний заклик до дій. Протягом наступного десятиліття вирішуватиметься доля багатьох майбутніх поколінь, адже ми визначатимемо, у якому кліматі та за яких умов вони житимуть. Утримати потепління на рівні 1,5 градуса за Цельсієм усе ще можливо, але для цього потрібно вже сьогодні починати системний та масштабний перехід з викопних палив на відновлювані джерела енергії, змінювати логіку користування природними ресурсами з марнотратства на розумне і зважене. Україна має потужний потенціал для того, щоб це зробити».
Повна версія доповіді: https://www.ipcc.ch/report/ar6/wg1/#FullReport